Фото ілюстративне
Олександр Шулятецький був 36-річним навідником, а Володимира Гаєвського вважали зниклим безвісти.
Богдан Луценко був із Деражні. Сергію Кузмінчуку виповнилось 42.
Олександр Безпальчук брав участь в АТО. Артюх Олександр помер від хвороби.
Вадим Бойченко був хмельничанином.
Чийсь син чи батько, брат чи коханий. Вони захищали нашу країну до останнього подиху і віддали за неї свої життя. Відтепер ми називаємо їх Героями. Про трагічні втрати повідомили у семи громадах Хмельницької області.
Олександр Шулятецький
Чергова сумна звістка надійшла в Летичівську громаду. Виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області загинув Олександр Шулятецький. Це трапилось 7 листопада.
Олександр проживав у селищі Летичів. Був навідником єгерського батальйону, військової частини А 4056. Він народився 16 лютого 1987 року. Про це повідомили у Летичівській селищній раді.
Відео дня
Із Героєм попрощалися сьогодні, 13 листопада, в рідному домі у Летичеві. Заупокійна служба відбулася у храмі Успіння Пресвятої Богородиці.
— Війна забрала у дружини – коханого чоловіка, у дітей – турботливого батька, у братів та сестер – дорогого брата, у товаришів – вірного друга, незабутнього однокласника, бойового побратима. Добрим словом і світлим спомином згадують Олександра Петровича всі, з ким він навчався, товаришував, працював, спілкувався, хто його поважав, цінував і любив, — пишуть у селищній раді.
Володимир Гаєвський
Страшна звістка з війни надійшла й до Маківської громади. У сільській раді проінформували, що загинув Володимир Гаєвський.
Ще 5 листопада, під час виконання бойового завдання на Донеччині, він зник безвісти. А через кілька днів, 11 листопада, військові підтвердили загибель захисника.
Володимир мешкав у селі Маків. Він народився 3 лютого 1978 року. Про час та місце поховання загиблого Героя мають повідомити пізніше.
Богдан Луценко
Богдан Луценко мешкав у Деражні. Обставини та дату його загибелі не повідомляють.
— Від нас пішов наш земляк, патріот, захисник та Герой, що воював за мир та свободу нашої країни, — зазначили у Деражнянській міській раді.
Про день поховання і час зустрічі загиблого Героя обіцяють повідомити згодом.
Сергій Кузмінчук
Сергій Кузмінчук героїчно загинув в бою за свободу і незалежність України. Він був 1981 року народження. Проживав у Славуті.
У міськвиконкомі Славути повідомили, що прощання із загиблим Героєм за місцем проживання відбудеться 14 листопада у рідному домі військового за адресою: вул. Деражнянська, 4.
А загальноміське прощання розпочнеться орієнтовно о 12:00 у міському Палаці культури. Заупокійна панахида пройде в церкві Покрови Пресвятої Богородиці. Поховають Героя на «Новому кладовищі».
Також на наступні три доби — 14, 15, 16 листопада — на території Славутської міської тергромади оголосили Дні жалоби.
На знак скорботи за загиблим захисником Батьківщини просять приспустити Державний Прапор України на будинках і спорудах органів місцевого самоврядування, державної влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, а також обмежити проведення розважальних заходів.
Олександр Безпальчук
Олександр Безпальчук був солдатом-гранатометником. Він загинув внаслідок мінно-вибухової травми. Це трапилось 5 листопада у населеному пункті Сергіївка, на Луганщині.
Сам Герой мешкав у селі Котюржинці Заслучненської громади. Про це повідомили у сільській раді. До того, у 2015 році Олександр воював в АТО. В нього залишилися дружина та мати.
Сьогодні, 13 листопада, на території Заслучненської тергромади оголосили жалобу. Цього дня Олександра Безпальчука поховали в рідному селі на місцевому кладовищі.
Олександр Артюх
Військовослужбовець Олександр Артюх загинув 9 листопада через хворобу. Про це повідомили в Ізяславській міській раді.
Йому було 40 років. Мешкав захисник в селі Щурівці. Ще в 2014 році він взяв до рук зброю та став на захист своєї держави. Відтоді щодня з побратимами наближав Перемогу.
Він служив заряджувачем боєприпасів танка. За весь час перебування на передовій, воїнові довелось побувати у найгарячіших точках Донбасу.
— А коли повернувся до рідної домівки, продовжив двобій із своєю хворобою, котру, на жаль, не вдалось здолати. Наш земляк хотів жити, жити поруч із рідними, створити власну родину… — додають в мерії.
У п’ятницю, 10 листопада, живим коридором слави жителі Ізяславщини провели в останню путь Воїна. Поховали Олександра з усіма військовими почестями на місцевому кладовищі.
Вадим Бойченко
Вадим Бойченко був хмельничанином. Він пішов воювати дев’ять місяців тому. Служив гранатометчиком.
Вадим загинув 7 листопада у селі Терни на Донеччині. Він потрапив під мінометний обстріл. Чоловіку було 42 роки.
Вдома на нього чекали мати, дружина та троє дітей. Хмельничани попрощались із Вадимом у понеділок, 13 листопада. Героя поховали на Алеї Слави. Про це пише МТРК “Місто”.
Читайте також:
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.