Новоушицький районний суд Хмельницької області закрив провадження у справі про притягнення 28-річного жителя Нової Ушиці до адміністративної відповідальності за домашнє насильство у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
За матеріалами справи, 10 лютого 2024 року у селі Новоушицької тергромади чоловік нецензурно ображав колишню дружину та намагався вчинити бійку. Такими діями жінці могла бути завдана шкода психічному здоров’ю. Тож поліцейські склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173–2 КУпАП (домашнє насильство).
У судовому засіданні чоловік свою вину не визнав. Пояснив, що домовився з ексдружиною про відвідини доньки, яка після розлучення живе з нею. Та коли прийшов, жінка не дозволила забрати дитину. Через це між ними виникла сварка. Запевнив, що не бив колишню дружину, а от вона його вдарила.
Потерпіла у суді розповіла, що не віддала дитину, бо та була хвора. У відповідь на це ексчоловік почав на неї кричати, погрожувати, що позбавить її батьківських прав. Вони з донькою злякалися, плакали. Жінка додала, що до цього він не раз її трусив і шарпав та вона боїться, що він викраде й не віддасть дитину.
На думку судді, докази у справі, зокрема, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, пояснення потерпілої, її колишнього чоловіка та свідка підтверджують лише факт конфлікту 10 лютого 2024 року між експодружжям через побачення з дитиною. Про суперечку свідчить і відеозапис події, «під час якої не було встановлено наявної переваги кривдника над жертвою, що спростовує факт вчинення домашнього насильства».
Аудіозаписи, долучені до матеріалів справи, суд визнав недопустимим доказом, позаяк вважає, що вони отримані з істотним порушенням прав людини та основоположних свобод: «здійснена цілеспрямована процесуальна дія особою, яка не уповноважена законом на її проведення та без попереднього дозволу суду».
Сам факт звернення жінки до поліції щодо домашнього насильства без належних та допустимих доказів — не достатнє підтвердження вчинення такого насильства. Те, що між батьками є непорозуміння через виховання або проживання дитини свідчить про спір, який вирішує орган опіки та піклування чи суд, проте не підтверджує факту вчинення домашнього насильства, зазначила суддя. Вона зауважила:
«Домашнє насильство істотно відрізняється від конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що кривдник, маючи значну перевагу у своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод».
Постанова не набрала законної сили та може бути оскаржена до апеляційного суду.
Фото ілюстративне